Нові критерії для перевірок з охорони праці та зайнятості населення: аналіз від редакції

Нові критерії для перевірок з охорони праці та зайнятості населення: аналіз від редакції

27 березня набрали чинності нові критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів від Держпраці. Розглянемо їх детальніше

Як ми вже повідомляли раніше, 27 березня офіційно опублікована та набрала чинності постанова КМУ від 06.02.2019 р. №223.

Нею затверджені Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, заходів державного гірничого нагляду Державною службою України з питань праці.

Кабмін поділив ці критерії за сферами застосування. Тому для зручності ми наводимо їх у таблиці.

У сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Зверніть увагу! При визначенні відповідності критеріям застосовується інформація щодо останніх 5 років, що передують плановому періоду.

1. Наявність у СГ  об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що не виведені з експлуатації, а також їх фактична експлуатація;

2. виконання суб’єктом господарювання робіт підвищеної небезпеки;

3. використання у діяльності суб’єкта господарювання шкідливих речовин III або IV класу небезпеки;

4. порушення вимог законодавства у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю);

5. порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю);

6. порушення вимог законодавства з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю);

7. настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працюючої особи СГ.

У сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю 1. Порушення СГ вимог законодавства про зайнятість населення;

2. застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, протягом останніх 2 років, що передують плановому періоду;

3. порушення СГ вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

4. одержання СГ державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

У сфері здійснення державного гірничого нагляду 1. Порушення вимог законодавства, правил і норм щодо проведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини, що виявлені протягом останніх 5 років, що передують плановому періоду

 

А далі вже йдеться про більш конкретну інформацію, яку наведено у додатках до Критеріїв. Усього маємо 6 додатків, у кожному з яких наведено щось своє:

В додатках 1 та 4 Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення і Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику, їх показники та кількість балів за кожним показником
В додатках 2 та 5 Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері додержання законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю і Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику, їх показники та кількість балів за кожним показником
В додатках 3 та 6 Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері здійснення державного гірничого нагляду і Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику, їх показники та кількість балів за кожним показником

 

Ступінь ризиковості та періодичність проведення перевірок

Залежно від того, скільки факторів ризику буде виявлено у СГ  та скільки балів вони «коштуватимуть», встановлюються два головних моменти.

По-перше, це ступінь ризикованості такого СГ:

  • від 41 до 100 балів —  високий ступень ризику;
  • від 21 до 40 балів —  середній ступень ризику;
  • від 0 до 20 балів —  незначний ступень ризику.

По-друге, це періодичність проведення  заходів контролю (зокрема, інспекційних відвідувань) від Держпраці, які «загрожуватимуть» СГ:

  • високого ступеня ризику — не частіше одного разу на два роки;
  • середнього ступеня ризику — не частіше одного разу на три роки;
  • незначного ступеня ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

Отже, від того, скільки балів за критеріями в додатках ви наберете, напряму залежить те, як часто ваша назва з’являтиметься в планах-графіках перевірок від Держпраці!

Втім, тут у Держпраці є можливість для маневру. Періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) може змінюватися у разі відсутності суттєвих порушень СГ вимог законодавства шляхом встановлення коефіцієнта 1,5. Зазначене положення не застосовується до суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику.

 

Ризики у роботодавців і не тільки

Візьмемо, наприклад, додаток 2 із ризиками, які аналізуватимуться Держпраці для контролю за виконанням законодавства з зайнятості населення і працевлаштування інвалідів.

Тут ризики поділені за 6 напрямками (інтересами суспільства або цілями контролю).

Життя та здоров’я людини

 

Ненадання або неналежне надання послуги з працевлаштування за кордоном

Відсутність у держави інформації про працевлаштованих громадян

Тут зрозуміло, що йдеться лише про тих СГ, які надають такі послуги

 

 

Належна якість продукції, робіт та послуг (немайнові блага) Ненадання або неналежне надання послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном

Відсутність у держави інформації про працевлаштованих громадян, у тому числі за кордоном

Належна якість продукції, робіт послуг (майнові блага)
Інші суспільні інтереси Неправомірне використання праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця на території України

 

Неповна виплата заробітної плати іноземцям та особам без громадянства, що працюють на території України

 

Порушення порядку масового вивільнення працівників

 

Необґрунтована відмова у працевлаштуванні громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню

 

Дискримінаційна реклама про вакансії (прийом на роботу)

 

Допуск працівника до роботи без належного оформлення

 

Незабезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю

А ось це вже стосується всіх роботодавців без винятку!

 

Кожне з цих порушень вимагає окремого докладного аналізу. Про них радимо прочитати у наших матеріалах:

·      Зміни у правилах працевлаштування іноземців та інші рішення на користь бізнесу – результати засідання КМУ

·      Порядок працевлаштування іноземців – коротко про найголовніше від Держпраці

·      Як вивільнити працівників без наслідків? – роз’яснення від Держпраці

·      Підприємства з понад 8 працівниками також подаватимуть Звіт про квоти. Вперше – вже за 2018 рік!

·      Відмова у прийнятті працівника на роботу повинна бути обгрунтованою, – Мінсоцполітики

·      Працівника прийнято на роботу: перші дії роботодавця

·      Працевлаштування інвалідів: від реєстрації у Фонді до звітності

 

Інші суспільні інтереси (належне державне управління) Відсутність у держави інформації про працевлаштованих громадян, у тому числі за кордоном
Інші суспільні інтереси (публічні фінанси) Несплата податків та інших обов’язкових платежів, що нараховуються у зв’язку з оплатою праці

 

Несплата адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

Це теж стосується кожного з роботодавців. Тож, будьте уважні!

 

Наявність боргу зі сплати «зарплатних» податків та/або виявлення недоплат при перевірках підвищує ступінь вашого ризику і частоту відвідувань інспекторів від Держпраці саме до вас!